Майже половина біженців страждає від симптомів депресії та тривоги. Інформацією про доступну допомогу не володіють
Українські біженці в Чехії надзвичайно часто страждають від симптомів депресії та тривоги. 45% з них мають симптоми психічних захворювань, що в чотири рази більше, ніж у більшості населення. Психічне здоров'я українців погіршується через ситуацію в рідній країні - хвилювання за сім'ю чи дім, а також через погані соціально-економічні умови перебування у Чехії. Наразі лише 3% біженців у Чехії отримали професійну психологічну допомогу, але ще 38% розглядають таку можливість. Найбільшою перешкодою для отримання спеціалізованої допомоги є низька інформованість щодо її доступності та відшкодування витрат медичними страховими компаніями. Тому має сенс підвищення обізнаності, а особливо – зміцнення сфери охорони психічного здоров'я, включно можливостей для осіб, що не володіють чеською мовою.
Стан психічного здоров'я біженців відстежується у п'ятому звіті серії досліджень Голос українців у Чеській Республіці, підготовленому PAQ Research у співпраці з Національним інститутом психічного здоров'я та Інститутом соціології Чеської академії наук. Звіт ґрунтується на даних третьої хвилі дослідження серед біженців з України, в якому взяли участь 1 347 біженців з країни, охопленої війною. Опитування проводилося з 5 по 22 вересня 2022 року. Частота присутності симптомів вимірювалася за допомогою стандартизованих шкал вимірювання симптомів депресії та тривоги (PHQ-8 та GAD-7). Звіт був підготовлений за фінансової підтримки Фонду RSJ та міста Прага. Із повним текстом дослідження можна ознайомитися за цим посиланням.
Близько 75 000 біженців потребують професійну допомогу
Війна тісно пов'язана з психічним здоров'ям. Вона сама несе в собі травматичний досвід, до того ж причиною для подальшого соціального та економічного стресу стає і те, що звичайні громадяни вимушено стають біженцями. Все це має великий вплив на психічне здоров'я, як показує і досвід безпосередньо з українськими біженцями. 45% показали симптоми депресії та тривоги такої міри, за якої рекомендується консультація психіатра. Таким чином, близько 75 000 з 160 000 повнолітніх біженців наразі потребують професійну допомогу.
Симптоми 42% повнолітніх опитаних відповідають депресії помірної тяжкості, 14% - депресії середньої тяжкості, ще 7% - тяжкій депресії. Для порівняння, у чеській популяції симптоми помірної депресії минулого року мали 8% людей, що в п'ять разів менше. Серед біженців, як і, переважно, у суспільстві загалом, від симптомів депресії частіше страждають жінки. Симптоми депресії включають проблеми зі сном, негативне самосприйняття, відчуття безнадійності або втоми. Деякі з симптомів також зазвичай пов'язані з реакцією на травму.
Також хвилюючими є результати вимірювання симптомів тривоги, до яких відносяться нервозність, побоювання, неспокій або дратівливість. Ознаки помірної тривожності показують 23% біженців у Чехії, порівняно з 7% чехів. Тривожність знову ж таки більш поширена серед жінок, які становлять понад 70% біженців у Чехії.
Негативними факторами впливу є некваліфікована робота та погані житлові умови
"Трохи менше за третину тих, хто страждає від симптомів, вважають їх ознакою психічного захворювання. Рівень усвідомлення зростає зі збільшенням вираженості симптомів. Молоді люди до 30 років загалом більш чутливі до симптомів, що у свою чергу відповідає меншій стигматизації психічних захворювань у цій цільовій аудиторії", - зазначає Петр Вінклер, директор Національного інституту психічного здоров'я. Молодь загалом частіше страждає від симптомів принаймні помірної депресії або тривоги (59% осіб віком до 30 років). Окрім віку, психічний стан також пов'язаний з тим, чи залишився хтось із родичів в Україні та чи не постраждало житло під час бойових дій.
На психічне здоров'я також впливають умови життя в Чехії. Симптоми принаймні помірної форми депресії або тривоги відчувають 51% людей, які перебувають у важкій матеріальній скруті, порівняно з 33% тих, хто не страждає від матеріальної скрути. "Ситуація з роботою також має свій вплив. Найгірше почуваються люди, які не мають роботи, але також і ті, хто працює на значно менш кваліфікованих посадах, ніж вони мали раніше", - зазначає аналітик PAQ Research Мартіна Каванова.
Аналітик також указує на роль чеської мови, незнання якої може бути у цьому контексті пов'язане з погіршенням психічного здоров'я. "Це також може бути пов'язано із трудовою діяльністю. Погане знання чеської мови, як ми знаємо з попередніх досліджень, з більшою ймовірністю для людини означає безробіття або менш кваліфіковану роботу", - додає Каванова. Житло також грає роль. Симптоми депресії або тривоги частіше зустрічаються серед тих, хто проживає в житлових установах, ніж серед мешканців стандартних квартир.
Такі фактори, як погане матеріальне становище, неналежні житлові умови або соціальна ізоляція, також зазначаються в зарубіжних дослідженнях, які вивчають фактори впливу на психічне здоров'я людей після міграції. Таким чином, вони є важливою складовою ситуації, на якій має зосередитися державне управління ЧР.
"Встановлення стану психічного здоров'я біженців є також важливим для того, щоб було можливо налагодити їх адекватну підтримку. Це пов'язано з тим, що рання психосоціальна підтримка може запобігти набагато глибшим і тривалішим проблемам із психічним здоров'ям у майбутньому. Залучити біженців до такої допомоги нелегко. Багато хто не хоче звертатися до психологів через стигматизацію, яка в Україні набагато сильніша, ніж у Чехії", - говорить Ленка Екертова, директор Фонду RSJ.
Зацікавленість у допомозі існує, але бракує обізнаність щодо можливостей
Попри високу поширеність симптомів психічних розладів серед біженців у Чеській Республіці, лише 3% з них отримали професійну допомогу. Проте 38% усіх біженців (і 64% тих, хто має симптоми принаймні помірної депресії або тривоги) розглядали можливість звернутися по допомогу. Таким чином, вони розуміють, що професійна опіка може їм допомогти.
"Тут є очевидна потреба у проведенні інформаційної кампанії, яка б мотивувала людей піклуватися про власне психічне здоров'я, піклуватися про своїх ближніх та звертатися по професійну допомогу у разі необхідності. Кампанія не мала би бути виключно комунікаційною, а мусить також запропонувати можливості для підвищення рівня грамотності з питань психічного здоров'я таким чином, аби ми озброїли біженців знаннями та навичками піклування про власне психічне здоров'я, зміцнення психічної стійкості та набуття компетентності для ефективної допомоги своїм ближнім, які мають проблеми з психічним здоров'ям. «Ноу-хау» для розробки та проведення такої ефективної кампанії ми вже маємо, але нам не вистачає ресурсів для її реалізації", - доповідає Вінклер.
Найпоширенішою перешкодою (38%) для звернення до фахівців є невпевненість у тому, яка саме допомога потрібна. Це може бути пов'язано з браком знань з питань психічного здоров'я, а також з недостатньою проінформованістю про наявні послуги та про те, які з них відшкодовуються за рахунок страхування.
Контакти доступної допомоги для українців
www.nudz.cz - Національний інститут психічного здоров'я наразі реалізує три проєкти, спрямовані на психосоціальну підтримку українців, які проживають у Чеській Республіці. У розділі Допомога для України на сайті за посиланням ви знайдете більше інформації про проєкти, а також мапу психосоціальної підтримки в Чеській Республіці.
www.samopomi.ch - українська версія проекту Opatruj.se, створеного Національним інститутом психічного здоров'я, надає інформацію про психічне здоров'я та піклування про нього з посиланнями на доступну допомогу.